Підсніжники
Не дочекавшись кінця зими, тендітні і вишукані перші весняні квіти пробуджуються від довгого зимового сну. Низькі температури для них не страшні, їх цибулини прокидаються навіть в сильно замерзлому ґрунті. Вегетація у рослини починається ще під сніговим покривом, але як тільки на ділянці з’являються перші галявинки, починає своє цвітінняпідсніжник білосніжний або звичайний. Залежно від погоди і умов виростання, масове цвітіння починається з лютого по березень і триває протягом двох – трьох тижнів.
Підсніжник (Galanthus), з грецького гала «молоко», антос «квітка») — рід рослин, що нараховує близько 20 видів цибулинних трав'янистих рослин родини Амарилісових (Amaryllidaceae), підродина Amaryllidoideae. Більшість з них розквітають у зимовий час, до весняного рівнодення (21 березня в північній півкулі), але деякі види цих квітіврозквітають ранньою весною і пізно восени розквітають ранньою весною і пізно восени.
Опис підсніжника звичайного
Підсніжник звичайний – фото
Підсніжник – зимостійка, дрібно-цибулинна рослина, що належить до сімейства амарилісових. Рослина невисока, в середньому 8-20 сантиметрів, з плоскими лінійними листками, що з’являються одночасно з квітконосом.
Квітка поникла, за формою нагадує дзвіночок. Пелюстки і чашолистки у квітки розрізнити неможливо. Видно лише шість чисто-білих часток оцвітини: три зовнішні – довгі, еліптичні і три внутрішні, більш короткі, клиновидні, з зеленою плямою у вершині, видні тільки в розкритому бутоні.
Плід підсніжника – м’ясиста коробочка, округлої форми з трьома стулками, в яких зріють нечисленні насіння. Соковитий придаток на насінні приваблює мурах, які розтягують насіння, тим самим поширюючи рослини підсніжника білосніжного.
Догляд за підсніжниками
Листя рослини беруть участь у накопиченні поживних речовин для цибулин, тому до повного відмирання їх не рекомендується зрізати. Під час вегетації рослин не потрібно проводити підживлення азотними добривами, щоб уникнути буйного росту листя. Краще використовувати рідкі підживлення калійними добривами, для формування здорових цибулин, а також фосфорними добривами, для активізації цвітіння підсніжників. Рослини стійкі до посухи, але в разі малосніжної зими або посушливої весни, їх доведеться додатково поливати, інакше квіти виростуть невисокими.
Імітуючи природні куточки, підсніжник білосніжний розміщують у різно-цвітучі групові посадки, з сонячної сторони під листопадними деревами і чагарниками, в поєднанні з пролісками, медуницею тощо.
Листя, восени опале з дерев і перепріле за зиму, добре живить ґрунт органікою і зберігає вологість, воно не є для підсніжників перешкодою. Навесні рослини з легкістю проб’ються через них, щоб зацвісти з першими весняними променями сонця, як тільки підтане сніг. Приміром тому фото далі.
Щороку 19 квітня жителі багатьох країн відзначають чудове весняне свято — День підсніжника. Свято це родом ізАнглії, і було встановлено в 1984 році. А оскільки в цій країні підсніжники зацвітають в середині квітня, то і свято відзначають саме зараз — на початку весни і теплих погожих днів.
В Англії до підсніжників ставляться з особливим трепетом. Мабуть, це пов’язано з повір’ям, що ці квіти, висаджені навколо будинку, захищають оселю від злих духів та вселяють надію на світле майбутнє.
Підсніжники відомі ще з І тисячоліття. Нині налічують 20 видів цих ніжних красенів. Найпопулярніший — підсніжник білосніжний, проте є ще і візантійський, грецький, кавказький. Всі вони різні за кольором і ароматом, однак обожнювані багатьма шанувальниками квітучої краси.
Комментариев нет:
Отправить комментарий